Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу. Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Теренами району крокує районни      фестиваль присвячений 200 –річчю з дня народження Шевченка «Між нас тобі, Тарасе, жити». Ямпільська школа гостинно відчинила двері та прийняла у своїх стінах захід, котрий відбувся у рамках фестивалю. Святково прибрана сцена, вабить до себе вміло організована виставка. Тут вам і творчі доробки Великого Кобзаря, і книги, які розповідають про житєву долю українського генія, і вишиті роботи вдало підібрані за тематикою. Над вимережиними картинами, рушниками, іконами трудилися майстрині Катерина Тимощук, Наталія Гончарук, Майя Легкобит, Валентина Івчун.

         Сценарій заходу – то екскурс у життєвий і творчий шлях Тараса Григоровича. Кожен номер художньої самодіяльності гарно доповнює розповідь ведучої Світлани Басараб. Гарний та змістоний вийшов захід. Жіноча вокальна група «Перлина» Ямпільського МБК виконали пісні «По діброві вітер віє» на слова Т.Шевченка, українську народну жартівливу « У перетику ходила», дует Таміли Ткачук та Віри Пастернак заспівав «Ой чого ти, поле, почорніло». Добре відомі «Думи мої» виконали учасники художньої самодіяльності Вязовецького закладу культури. Ще один номер подарований присутнім вязівчанами українська народна пісня «Ішов мимо двору». Чудовим автентичним співом, від якого аж мурашки забігали, порадувала група автентичного співу «Рушничок» Погорілецького сільського закладу культури. Були сольні виступи Олени Пташнік та Ярослава Пташніка, котрі представляли Воробіївську сільську раду. Торкалися серця слова із «Горлиці», яку виконала Іванна Боднар. Олеся Палига читала вірш «Лілея», Аліна Шаплай «Тече вода із-під явора», Сніжана Броновицька познайомила з твором «Русалка». Таміла Ткачук читала добру знайому кожному із нас «Причинну», а Діана Мисливець «Думи мої, думи». Настя Кушпетівська декларувала із шкільної сцени «Заповіт». Також номери художнього читання були у виконанні молодих вязівчанок Ірини Троян та Вікторії Маршалкевич. Юні артисти із Жемелинець Настя Кушпетівська та Ангеліна Іващук представили пісню «Квітуча Україна» та український народний танець «Перепляс». Бурхливі аплодисменти та захват у глядачів викликала постановка уривку із вистави «Мати-наймичка», котру зіграли учасники драматичного колективу Варивідського будинку культури.

         На фестивалі були присутні Віра Васильчук, заступник голови районної ради, Олена Зубок, художній керівник народного аматорського ансамблю «Спомин», Марія Олуйко, директор Ямпільської школи.

         Віра Васильчук, підводячи підсумки заходу, зауважила, що минуло багато років від дня народження Шевченка – славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. 
Кожне слово Тараса Григоровича Шевченка ніби із сьогоднішнього дня. Віра Леонідівна закликала читайти його твори, адже вони допоможуть осмислити минуле та зазирнути в майбутнє, відкрити для себе нове в мудрих рядках його творчості. Також Віра Васильчук подякувала працівникам клубних установ, бібліотекарям, педагогам за роботу та чудову організацію масового заходу.  
         Шевченко як явище велике і вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Доля. Із сирітської торбинки Тараса Григоровича виглядала на рідкість щедра Доля. – Божий дар. А кому більше дається від Бога, з того більше і спитається! Усе своє життя він кидав виклики долі, які були голосом чоловіка на межі почуттів, коли він один за всіх. Геній української літератури турбувався про майбутнє своєї держави, добробут власного народу. І своєрідною іронією стало те, що життя Т.Шевченка обірвалося у 1861 році, коли в цьому ж році було відмінене кріпацтво, про що все життя мріяв поет.

         Анжела ДЗИЦЮК,

         ФОТО ЯРОСЛАВА ПАНАСЮКА

Уже стало доброю традицією  на Білогірщині проводити  народні гуляння , тематичні концерти, зустрічі на кордоні двох областей Хмельницької та Тернопільської . Цьогоріч  свято , яке увійшло  до національного календаря  День Соборності та Свободи України відбулося в районному Будинку культури.

Це свято нашого народу. Свято України, її роду. Ще пройти доріг нам слід багато. Свято майбуття , надії свято. Цими словами розпочала ведуча Л.Особська  святкові урочистості тематичного концерту «Єднаймося ж брати наші».

         Зі святом Білогірчан привітали голова районної державної адміністрації – В.І.Курсов, голова районної Ради – Л.В.Янишина, учениця Білогірського НВК – Ніла Мандзюк  , Ліля Бовт  піснею «Мова єднання».

         Святковий концерт відкрив  зведений хор районного будинку культури піснею « Червона калина» керівник (О.Зубок).

          Свою виконавську  майстерність ,творчість дарували  глядачам аматори художньої самодіяльності :

         Ветеран художньої самодіяльності –Н.Рибінська, самодіяльна поетеса –Г.Дембіцька, юна солістка –Л.Комісарук, танцювальний колектив « Перлина» Будинку творчості школярів (керівник І.Береговська), «зразковий» танцювальний колектив «Барви Поділля» школи мистецтв (керівник Л.Кулаковська),вокальне тріо РБК (О.Зубок, Р.Якимчук, Н.Кульба), народний аматорський ансамбль духових інструментів (керівник С.Тустановський),викладачі школи мистецтв О.Писаренко та Н.Міщук, солістка дитячого «зразкового» ансамблю «Добрий настрій» - Т.Міракян, народний аматорський ансамбль « Спомин» (керівник О.Зубок).

         Шануймося, хай совість не дрімає!

         Єднаймося – і Бог нас привітає.

         До щастя стежки іншої нема.

Ми віримо,що наш народ згуртується , воз’єднається і в єдиному пориві до волі і незалежності збереже і захистить державу – вільну і Соборну цими словами і піснею «Єднаймося люба родино» завершився тематичний концерт.

 Провідний методист РБК – Л.Особська